Кандидати в мери Києва-2020: короткий гайд

До виборів мера Києва залишилося не так багато часу — пройдуть вони 25 жовтня 2020 року. Всього на посаду претендують 20 кандидатів. Хто вони й чим відомі — читайте в короткому путівнику Lustrum.

Віталій Кличко

Боксер, який став політиком. Мером Києва Віталій Кличко є із 2014 року. На місцеві вибори-2020 чинний міський голова йде зі своєю партію “УДАР”.

Чим відомий:

виділив бюджетні кошти на зведення пішохідного мосту, що з’єднує Володимирську гірку з Аркою дружби народів. Одразу після відкриття міст ремонтували кілька разів: скло тріскало як на скляних панелях, так і біля основи однієї з огорож, що ослабило кріпильні троси конструкції;
так і не вирішив проблему незаконного будівництва, особливо в історичному центрі Києва: за 2019 рік були більше десятка скандалів, коли на місцях історичних пам’яток намагалися побудувати торгові центри або паркінги. За їхнє збереження борються місцеві активісти, але якщо Київрада дасть дозвіл на будівництво— забудовників буде не зупинити. Детальніше читайте тут;
обіцяв побудувати кілька нових станцій метро, зокрема гілку до Троєщини, Броварів і Виноградара, але за 6 років так цього й не зробив. Будівництво метро до Виноградаря зараз у процесі;
успішно займається реконструкцією доріг у столиці, а також зелених зон: серед них парки “Перемога”, “Наталка”, “Муромець”, сходи на Пейзажну алею тощо;
відкрив рух автотранспорту новим Шулявським мостом. А от міст Патона, який потребує термінової реконструкції, досі чекає своєї черги. Хоча й із Шулявським мостом було немало скандалів: тендер на реконструкцію мосту провели із порушеннями, а переміг у ньому друг Віталія Кличка народний депутат Максим Микитась. Кличко неодноразово ставав на захист проблемних забудов Микитася. Детальніше дивіться в розслідуванні;
знімає відео для TikTok.

Згідно з останнім опитуванням про рейтинги кандидатів у мери Києва Центром Разумкова, Віталій Кличко лідирує в передвиборчій гонці.

Андрій Пальчевський

Пальчевський очолює власну політсилу “Перемога Пальчевського”, від якої й іде на вибори. Однак є ознаки того, що партія існує майже виключно на папері. “Нове обличчя”, яке має непогану підтримку киян,— за результатами опитування Пальчевський знаходиться на другому місці після Кличка, але з великим відривом: якщо за Кличка готові проголосувати 36% опитаних, за Пальчевського— всього 8%. Вищу освіту здобував у Москві.

Чим відомий:

у 2010 році Пальчевського призначили першим заступником міністра у справах сім’ї, молоді та спорту в уряді Азарова, але через його російський бекграунд і можливе подвійне громадянство здійнявся скандал — за три місяці Пальчевський звільнився;
Пальчевський — власник лабораторії Eurolab, в якій здавав аналізи Володимир Зеленський перед дебатами з Петром Порошенком. Згідно з результатами аналізів, ніяких шкідливих речовин в організмі Зеленського не знайшли, але сам бланк з результатами виявився датованим заднім числом. Співробітникам довелося вибачатися;
із 2012 року Пальчевський є постійним гостем в телешоу на каналах 112 Україна, NewsOne, НАШ;
Пальчевський має бізнес у Москві, а також приховані зв’язки з окупантами, які допомагають цей бізнес вести — детальніше дивіться в розслідуванні Bihus.info;
Пальчевський відомий некоректною поведінкою, часто — на адресу журналістів. Наприклад, головна редакторка Української Правди Севгіль Мусаєва пригадувала, як Пальчевський дозволяв собі ксенофобські вислови на її адресу під час інтерв’ю.

Олександр Попов

Нардеп шостого скликання Верховної Ради від Партії регіонів. Після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, був міністром житлово-комунального господарства — в уряді Миколи Азарова. На вибори мера Києва в 2020 році йде від проросійської партії “Опозиційна платформа — За життя”.

Чим відомий:

у 2010 році був першим заступником голови КМДА Леоніда Черновецького, а в листопаді того ж року очолив КМДА замість Черновецького, який таким чином фактично був позбавлений повноважень. До 2014 року Попов керував Києвом, не будучи обраним мером;
Попов є обвинуваченим у справі про розгін активістів Євромайдану в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року: за версією слідства, він та ще четверо підозрюваних дали вказівку про ввезення на Майдан Незалежності комунальної техніки для встановлення новорічної ялинки, і використали цю обставину для розгону мирного мітингу.

Ірина Верещук

Кандидатка від Слуги народу. Була мером міста Рава-Руська на Львівщині з 2010 по 2015 рік. Подала у відставку, за її словами, через постійний тиск із боку “псевдопатріотів”. Після перемоги Слуги народу на виборах стала представницею Кабінету міністрів у Верховній Раді, але пішла з посади вже через два місяці — своє рішення депутатка пояснила тим, що жодна з її поправок до законопроектів не була врахована.

Чим відома:

у 30 років стала мером Рави-Руської (містечка районного значення на Львівщині з насленням трохи більше ніж 8,5 тисяч людей) й тим самим здобула славу наймолодшої жінки-мера в Україні. Також прославилася листом до Європарламенту в 2013 році з проханням укласти угоду про асоціацію між ЄС і Рава-Руською; журналісти hromadske навіть поїхали в Раву-Руську, аби запитати про успіхи Ірини Верещук на посаді мера, й оптимізму відповіді людей не додають. Більше — тут.
пост представниці Кабінету міністрів займала менше двох місяців — подала у відставку через те, що “не знайшла спільної мови з прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком”;
постійна гостя каналів, пов’язаних із Віктором Медведчуком (ЗІК, 112, NewsOne). Ірина Верещук підтвердила, що добре знайома з Тарасом Козаком, якого називають правою рукою Медведчука. Він і є власником цих телеканалів. Але будь-які зв’язки з Віктором Медведчуком кандидатка в мери заперечує.
влаштувала змагання із Віталієм Кличком за кращий TikTok, але очевидно не надто переймалася перемогою, бо зняла усього кілька відео.

Сергій Притула

Шоумен, колишній ведучий проектів на Новому каналі, а також керівник гумористичного проекту “Вар’яти Шоу”. Після оголошення участі в гонці за крісло мера від партії “Голос” у 2020 році, заявив про припинення акторської кар’єри.

Чим відомий:

із 2014 року збирає матеріальну допомогу й доставляє її українським військовим на Сході країни; за волонтерську діяльність у 2019 році був нагороджений орденом За заслуги III ступеня;
у Тернополі утримує реабілітаційний центр для потерпілих під час війни;
має незначний досвід у політиці: Притула входить до партії “Голос” із 2019 року. На виборах 2019 року у нього було непрохідне місце в списку;
відомий сексистськими висловами під час Нацвідбору до Євробачення, де він був ведучим. Зокрема, ставив питання щодо сексуальності артисток і артистів нацвідбору, а також судді конкурсу — Тіни Кароль.

Ігор Смешко

Кандидат на посаду Київського міського голови від партії “Сила і честь”.

Чим відомий:

у 2000 році Служба безпеки України відкрила проти Смешка кримінальну справу за підозрою у “зраді Батьківщині” за начебто шпигунство на користь спецслужб США. Втім, справа не мала розвитку і все закінчилося, коли Смешко сам пішов працювати в СБУ.
Ігор Смешко найбільш відомий через справу про отруєння Віктора Ющенка – він був присутній на вечері, де, ймовірно, це і сталося. Політика допитували як свідка. Справа не розкрита дотепер. Після перемоги Помаранчевої революції Ігор Смешко пішов у відставку і звільнився із військової служби.
у 2014 році Ігоря Смешка призначив своїм радником спочатку тогочасний виконувач обов’язків президента України (після втечі президента Януковича) Олександр Турчинов, а згодом і Петро Порошенко після перемоги на президентських виборах.

Єгор Фірсов

Єгору Фірсову 31 рік, він наймолодший серед кандидатів на посаду міського голови. На вибори йде від партії “Екологічна Альтернатива”. У минулому — тимчасовий виконувач обов’язків Голови Державної екологічної інспекції України.

Чим відомий:

був одним із лідерів Автомайдану в Донецькій області під час Революції Гідності;
у перші місяці початку російської окупації Донбасу Фірсов координував проукраїнський рух у регіоні й займався організацією президентських виборів у контрольованих Україною районах Донецької області;
восени 2014 року був обраний народним депутатом за списком Блоку Петра Порошенка. Через два роки вийшов із фракції і заявив, що не бажає бути членом партії, чиї лідери займаються “корупційною діяльністю”. Через це його позбавили мандату нардепа;
займався екологічними проблемами Донецької області – намагався привернути увагу ОБСЄ до затоплених шахт на окупованих територіях так званої “ДНР”, але вплинути на окупаційну владу йому так і не вдалося;
за час роботи Фірсова в Державній екологічній інспекції (він був на посаді всього півроку, після чого його несподівано звільнили) компанія Ріната Ахметова Метінвест була вперше змушена заплатити 10 млн грн штрафу за екологічні збитки, виявлені після перевірки Маріупольського металургійного комбінату. Також Єгор Фірсов, за його словами, звільнив 80% старого керівництва, пояснюючи це тим, що співробітники були нерезультативними і корумпованими. Більше про його роботу на цій посаді можна почитати тут.

Юрій Левченко

Колишній “свободівець” і екс-нардеп Верховної Ради восьмого скликання, зареєструвався як кандидат у мери Києва від власної партії “Народовладдя”. Економічну освіту Юрій Левченко здобував у Лондоні та Німеччині.

Чим відомий:

за час роботи в Раді зареєстрував 288 законопроектів і постанов, подав майже 2 тисячі поправок до законопроектів — це максимум серед усіх депутатів восьмого скликання Верховної Ради України.
у жовтні 2017 підпалив димову шашку в сесійній залі Верховної Ради, щоб зірвати голосування за президентський законопроект, що передбачав переговори з представниками Донецької і Луганської областей. Депутат назвав це “зрадою й торгівлею з окупантами”.
за зверненнями та судовими позовами Левченка було зупинено низку незаконних забудов в Києві. Під час одного із протистоянь на незаконній забудові депутата побили. Тоді він місяць лежав у лікарні.
з ініціативи Левченка зареєстрували законопроект, який передбачав скасування депутатської недоторканності;
був ініціатором проекту про створення Національного музею “Центр Середньовічного Міста” на Поштовій площі.

Олександр Омельченко

Найстарший кандидат у мери Києва — 82-річний Олександр Омельченко йде на вибори від партії “Єдність”.

Чим відомий:

цілих 10 років (1996-2006) очолював КМДА, із 1999 по 2006 рік був також міським головою Києва. За час, коли Омельченко керував столицею, тут відкрили вісім станцій метро;
Омельченко став депутатом Київської міської ради у 2015 році, і з того часу здобув славу “депутата-прогульника”. Згідно з дослідженням руху “Чесно”, у 2017 році політик не голосував за 71% питань, винесених на розгляд Київради;
став учасником кількох ДТП. Перша резонансна ДТП, унаслідок якої загинув чоловік, трапилася 2009 року. Друга ДТП сталася наприкінці 2015 року. Тоді авто Омельченка збило жінку на переході, від отриманих травм вона померла. За рік трапилася ще одна ДТП — автівка Омельченка зіштовхнулася з фурою. Олександру Омельченко вдалося уникнути відповідальності за всі ДТП.

Михайло Поживанов

Кандидат від “Радикальної партії” Олега Ляшка. Чотири рази був народним депутатом Верховної Ради України, на кілька років виїхав до Австрії — за його словами, через переслідування урядом Януковича. Після Революції Гідності повернувся до України.

Чим відомий:

за часів президентства Віктора Януковича в 2011 році СБУ порушила кримінальну справу стосовно Поживанова і оголосила його в розшук за нібито розкрадання 35 млн грн державних коштів – Міністром економіки він встиг побути менше року. Справу вважали політично мотивованою – частиною політичного переслідування всього уряду Тимошенко, у 2014 році її закрили як незаконно порушену;
пожертвував 1 мільйон гривень для президентської кампанії колишнього очільника СБУ Ігоря Смешка в 2019 році;
автор та співавтор понад 100 наукових праць, серед яких монографії в галузі металургії, охорони довкілля, дослідження проблем місцевого самоврядування в Україні, інтегрування України в Європу.

Микола Томенко

Доктор політичних наук, брав участь у бойових діях в Афганістані. У Верховній Раді почав кар’єру у блоці Ющенка “Наша Україна”. У 2020 році на вибори йде від партії “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна””.

Чим відомий:

брав активну участь у Помаранчевій революції, був одним із її “польових командирів” (так називали політиків, що брали активну участь в революційних подіях);
із 2005 по 2014 рік був у складі партії Юлії Тимошенко, займав різні посади, зокрема був заступником голови Верховної Ради, працював із питаннями свободи слова та інформації;
на президентських виборах 2014 року був довіреною особою Петра Порошенка, а в 2019 році підтримав Анатолія Гриценка.

Сергій Гусовський

Досвідчений депутат Київради і ресторатор, а також колишній суддя кулінарного шоу “Пекельна кухня” на телеканалі “1+1” йде на вибори від партії “За майбутнє”, яку пов’язують з Ігорем Коломойським.

Чим відомий:

у 2014 став депутатом Київради від партії “Самопоміч”, був одним з ініціаторів та авторів рішення Київради про заборону політагітації в навчальних закладах;
виступав за збереження Поштової площі: під час пікету перед будівлею Київради на захист підземного музею Гусовського облили зеленкою та закидали яйцями тітушки. Пізніше депутат розробив проект, який передбачав створення історичного музею й збереження культурної спадщини;
У 2018 році Гусовський та ще кілька депутатів проголосували за виділення землі родичам однопартійця, через що їх усіх виключили з партії “Самопоміч”.

Олексій Кучеренко

Депутат чотирьох скликань Верховної Ради України, зараз у парламенті має посаду першого заступника голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. На вибори мера Києва йде від партії “Батьківщина”.

Чим відомий:

майже всю свою політичну кар’єру (з 2000 року й до сьогодні) займався питаннями житлово-комунальних послуг, у 2016 році оскаржив у суді постанову Кабінету Міністрів України, яка формувала ціни на природний газ для потреб населення. Депутат заявив, що за 2,5 роки споживачі переплатили за газ зайвих 40-50 млрд грн, але перемогу в суді йому так і не вдалося здобути;
автор і співавтор кількох книг, серед яких: Записки губернатора, Один рік з життя народного депутата, У політиці — як на замінованому полі, Політична еліта України: теорія і практика трансформації.

Борислав Береза

Політик балотується на посаду мера столиці від політсили — “Еко Партія Берези”.

Чим відомий:

із лютого до грудня 2014 року був речником партії “Правий сектор”;
вів програми “Книга UA” та “Мандри” на Першому національному телеканалі, а також був радіоведучим “Повного абзацу з Бориславом Березою” на “Просто радіо”;
у 2009 році податкова звернулась до суду через відсутність фінансових звітів та несплату податків політиком. Під час судового процесу
з’ясувалось, що за вказаною Березою адресою ТОВ взагалі не існує. Реєстрацію фірми Берези припинили за рішенням суду;
фігурант розслідування за фактом підробки диплома про вищу освіту;
у 2018 році керував тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради, що розслідувала напади на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів. Борислав Береза запевняв, що лише за три місяці комісія провела 10 засідань та направила 90 звернень до територіальних органів поліції та прокуратури задля отримання інформації про стан розслідування. Надомість тодішній генеральний прокурор Юрій Луценко заявляв, що Береза так і не передав Генеральній прокуратурі та СБУ жодної офіційної інформації в справі Гандзюк.

Максим Гольдарб

Самовисуванець. Голова проросійської партії “Союз лівих сил”.

Чим відомий:

впродовж 14 років працював в органах прокуратури, пройшов шлях від слідчого до прокурора міста, району та начальника управління;
у 2014 році фігурував у скандалі з тендерними махінаціями в Міноборони: тоді Міноборони закупило на 5 млн взуття для армії у фірми, яка пов’язана з оточенням колишнього міністра оборони Павла Лєбєдєва. Процесом, нібито, керував саме Максим Гольдарб. Генпрокуратура тоді відмовилася порушувати кримінальну справу щодо діяльності Максима Гольдарба, не знайшовши для цього достатньо підстав. Також Гольдарбга звинувачують у тому, що він контролював закупівлі неякісних бронежилетів та взуття для військових під час АТО, ліків для потреб Збройних сил у 2013 році, в результаті чого держава втратила 2,8 мільйона гривень. Тому активісти звернулися до суду і успішно оскаржили рішення прокуратури. Суд постановив на користь активістів та зобов’язав невідкладно відкрити кримінальне провадження. Результатів розслідування досі немає.
із 2014 року Гольдарб вів програму “Суб’єктивні підсумки” на телеканалі NewsOne. Нагадаємо, NewsOne пов’язують з кумом Путіна Віктором Медведчуком.

Віктор Петрук

Інженер і транспортний експерт, висуватиметься від Громадянського руху “Хвиля”. Це партія, зареєстрована 2014 року, яка проголошує пріоритетом боротьбу за інтереси малого і середнього бізнесу.

Чим відомий:

автор альтернативного проєкту Шулявської розв’язки у вигляді реверсного кільця. Кияни підтримали необхідною кількістю голосів дві петиції на підтримку такого варіанту. Натомість у КМДА відмовилися від проведення конкурсу і таки вирішили будувати неповний чотирилисник із трьома з’їздами, розроблений “Київдормістпроектом”.

Діана Гранцева

Самовисуваниця. Про Діану Гранцеву відомо небагато. Родом із Керчі, є головою Національної української асоціації житла, яка займається питаннями житлово-комунальних послуг.

Вона також веде проєкт “Грані Гранцевої” у Фейсбуці, в якому порушує питання ефективної співпраці між бізнесом і владою та раціонального використання природних ресурсів у побуті.

Андрій Іллєнко

Народний депутат Верховної Ради 7 та 8 скликань. Депутат Київської облради 6 скликання, заступник Голови політичної партії “Свобода”, від якої політик і йде на вибори.

Чим відомий:

під час Революції Гідності, 3 січня 2014 року, десяток невідомих побили Андрія Іллєнка та його адвоката-свободівця Сидора Кізіна. Від ймовірної смерті їх врятували випадкові перехожі. Євромайданівці прийшли під лікарню підтримати депутата. Причини нападу досі невідомі.

Сергій Шахов

Самовисуванець, із 2006 по 2010 рік був депутатом Луганської обласної ради. На вибори йде від партії, яку сам і очолює, — “Наш край”.

Чим відомий:

регулярний прогульник засідань Верховної Ради 8 скликання, до того ж його аж 19 разів зловили на кнопкодавстві у Верховній Раді;
згідно з розслідуванням журналістів Bihus.info причетний до забудови заповідника в центрі Києва.

Олена Філонова