Текст: Антоніна Андрійчук
Цього року, 25 жовтня, в рамках звичних для нас місцевих виборів відбудуться й перші вибори до рад об’єднаних територіальних громад — тих самих знаменитих ОТГ.
Місцеві вибори важливі для кожного українця. Саме від них залежить, чи будуть відремонтовані дороги, яка буде медицина в селі, скільки грошей виділять на ремонт школи чи садочка. Ці питання локально вирішує не президент чи Верховна Рада, а саме місцеві урядовці.
Кого будемо обирати?
Обиратимемо депутатів сільських, селищних і міських рад об’єднаних територіальних громад. У 24 областях пройдуть чергові вибори сільських, селищних і міських голів. Цього разу, завдяки реформі децентралізації й укрупненню районів, райрад, де пройдуть вибори, стало менше. Тепер їх 136, а не 490, як це було раніше.
До Донецької й Луганської обласних рад виборів не буде. Також не буде виборів депутатів до Верховної Ради Криму. У деяких територіальних громадах Донецької і Луганської областей вибори провести не зможуть, адже необхідний рівень безпеки держава забезпечити не зможе.
За якою виборчою системою голосуємо і як вона працює?
На виборах використовуватимуть дві виборчі системи: мажоритарну і пропорційну за відкритими списками. За роки незалежності в Україні досі не застосовували відкриті виборчі списки, це буде вперше.
Депутатів міських, сільських і селищних рад обиратимуть за пропорційною виборчою системою відкритими списками й багатомандатною мажоритарною системою відносної більшості.
Відбуватися це буде наступним чином: у місцевостях, в яких менше 90 тисяч виборців, застосують мажоритарну систему відносної більшості з голосуванням у багатомандатних виборчих округах. За такою системою обраними будуть ті кандидати, які отримають більшість голосів виборців у своєму виборчому окрузі. У кожному окрузі можуть обрати не менше двох і не більше чотирьох депутатів, які набрали найбільше голосів виборців. Яку кількість депутатів обиратимуть від округу, визначає місцева територіально виборча комісія, коли формує округи.
У місцях, в яких кількість виборців більше 90 тисяч, застосують пропорційну виборчу систему за відкритими списками. Партія має поставити кандидатів у певному порядку. За цією системою виборці голосують не так за партію, як за конкретного кандидата. Вони можуть змінити розташування сил порівняно із тим, в якому порядку партія спочатку розташувала своїх кандидатів. До того ж, виборець може вплинути на те, хто саме з партії стане депутатом, а не голосувати за “кота в мішку” і сумнівні партійні рішення.
Кандидат, який набере більше голосів, підніметься вище по рейтингу. Щоб просунутися вгору, кандидат має набрати 25% виборчої квоти. Виборча квота — це кількість голосів, яка потрібна, щоб стати депутатом. Виборчу квоту визначить територіальна виборча комісія. Для цього кількість голосів виборців за партії, які здобули від 5% підтримки виборців, ділять на кількість мандатів. Кількість мандатів, на яку ділитимуть кількість голосів виборців для обчислення квот — це різниця між загальною кількістю місць у раді та загальною кількістю так званих гарантованих мандатів для кожної партії, яка пройшла до ради. Гарантовані мандати — це мандати, які отримують перші номери у списку партій. Якщо партія подолає виборчий бар’єр, то кандидат під першим номером у списку гарантовано отримає депутатський мандат.
Кандидати, які наберуть менше голосів, розміщуються у черговості, яку визначає партія при висуванні кандидата. Ця черговість впливає на загальний результат партії і на те, хто з кандидатів отримає мандат. Хто вище розташований, той матиме більше шансів пройти. Це можливо, тому що проголосувати ви можете й лише за партію, якщо, наприклад, не знаєте, кого саме обрати з її списку. Тож теоретично партія може отримати більше мандатів ніж прямо обраних депутатів зі свого відкритого списку. Свої додактові мандати партія розподілить за раніше визначеним списком.
Очільників місцевих рад обиратимуть за мажоритарною системою відносної більшості і мажоритарною системою абсолютної більшості. Також залежно від кількості виборців.
Якщо виборців буде менше 90 тисяч, то застосують мажоритарну систему відносної більшості з голосуванням в єдиному одномандатному окрузі. За такою системою перемогу отримає кандидат, який отримає більшість голосів виборців.
Там, де буде більше 90 тисяч виборців, застосують мажоритарну систему абсолютної більшості. Це значить, що переможцем буде той кандидат, який набрав більше 50%. Вибори проходитимуть у два тури, якщо в першому турі кандидат не набере 50% +1 голос. У другому турі візьмуть участь два кандидати, які наберуть найбільше голосів. Обраним стане той кандидат, якого підтримають більшість виборців.
Куди йти голосувати?
Ймовірно, ваша виборча дільниця залишилася старою. Тоді ви зможете проголосувати там, де й на попередніх виборах. Але, щоб перевірити це і, якщо ви голосуєте вперше, перегляньте інформацію на офіційному сайті Держреєстру виборців. Там можна перевірити адреси й межі виборчих дільниць. Натискаєте на “Пошук дільниці” у верхньому лівому кутку, вводите свою адресу й отримуєте дані про свою виборчу дільницю.
Зараз живу не вдома. Як мені змінити виборчу адресу?
Українці цього року вперше мали можливість змінити місце голосування на місцевих виборах. До цього змінити місце голосування можна було лише на парламентських і президентських виборах.
Змінити місце голосування можна було онлайн чи офлайн до 10 вересня включно. Перенести місце голосування можна було на всі наступні вибори, доки не виникне нова потреба. Від моменту реєстрації кандидатів до завершення голосування змінити місце голосування вже не можна.
Змінити місце голосування можна було онлайн і офлайн. Змінити “виборчу адресу” онлайн була можливість, зайшовши на сайт Державного реєстру виборців.
Оффлайн можна було змінити місце голосування у місцевому відділенні реєстру виборців. Треба було прийти до цього відділення з паспортом і написати заяву про зміну виборчої адреси. Із собою треба було мати копію документа, який підтверджує ваше реальне місце проживання не за місцем реєстрації.
А як виглядатиме сам бюлетень і скільки їх буде?
Видаватимуть чотири бюлетені. За голову (міста, селища чи села), депутата сільської ради, депутата районної ради, депутата обласної ради. Ці чотири бюлетені різні на вигляд.
Для голосування за голову міста, селища чи села бюлетень виглядатиме звично. Зі списку кандидатів треба буде вибрати одного й поставити навпроти нього галочку. Так само голосуватимемо за депутатів до рад у населених пунктах, в яких кількість виборців менше десяти тисяч.
Виборці, які обиратимуть депутатів міської, селищної чи сільської ради, якщо в їхній територіальній громаді 10 тисяч і більше зареєстрованих виборців, отримають нові бюлетені. Також такий бюлетень виборці отримають для голосування за депутатів обласних і районних рад. У такому бюлетені ліворуч буде перелік партій, посередині — два квадратики для позначок, праворуч — нумерований список із кандидатами від партії.
Не скрізь виборці отримають по чотири бюлетені. Є винятки.
У Києві виборцям дадуть два бюлетені: для голосування за міського голову та за депутатів міської ради.
У Житомирі, Полтаві, Кривому розі, Кропивницькому, Дніпрі, Херсоні відбудуться вибори до районних рад у місті. Тому в цих містах виборці отримають по п’ять бюлетенів. В одноманандатному вибочому окрузі № 208 у Чернігівській області відбудуться ще й довибори до Верховної ради. Також виборці кількох районів Чернігівської області отримають п’ятий бюлетень. Він виглядатиме звичайно — з прізвищами кандидатів.
Ті, хто мають виборчу адресу на підконтрольній українській владі території Донеччини та Луганщини, отримають три бюлетені. Один для голосування очільника свого населеного пункту, два інші — за депутатів місцевої та районної рад.
Я маю бюлетень. Яка далі процедура і які правила?
Якщо голосувати за міського чи сільського голову, то треба, як зазвичай, поставити позначку навпроти одного обраного кандидата зі списку прізвищ. Так само голосувати за депутатів до рад у населених пунктах із кількістю виборців до десяти тисяч.
Щоб проголосувати за депутатів районних та обласних рад, у лівій частині бюлетеню виберіть зі списку партію і поставте навпроти неї позначку. У правій частині бюлетеню оберіть кандидата від цієї партії і запишіть його номер за промальованим трафаретом. Так само слід буде проголосувати за міську чи сільську раду у тих населених пунктах, в яких кількість виборців 10 тисяч і більше.
Якщо другий стовпчик залишите порожнім, партія матиме більше на один голос, але розстановка сил між її кандидатами не зміниться. Ваш голос зарахують лише як голос за партію, але не як за кандидата.
Не можна поставити відмітку за кандидата і не поставити за партію. Так само не можна вибрати одну партію, а кандидата зі списку від іншої. Цей бюлетень не зарахують.
А як будуть рахувати голоси і коли будуть результати?
Комісія має підрахувати і вписати у протокол точну кількість голосів навпроти кожного прізвища члена окружного списку. Через особливості нової виборчої системи підрахунок голосів буде більш складним і тривалим.
Після голосування протоколи зі списками передають територіальним і дільничним виборчим комісіям. Спершу вручну порахують, скільки голосів набрала кожна партія, яка подолала бар’єр у кожному окрузі. Кількість голосів за партію в окрузі ділитимуть на виборчу квоту. Отримають кількість мандатів партії в окрузі. Щодо списку кандидатів партії в цьому окрузі, то тих, хто набрав 25% і більше виборчої квоти пересувають вгору списку, а інших залишають у тому ж порядку, який визначила партія.
При розрахунках будуть враховувати лише цілі частини. Тому можуть залишитися нерозподілені мандати. Наприклад, якщо партія здобула 3,8 мандата, то враховують лише цілу частину цього числа — 3. Виборча комісія підрахує, скільки є таких мандатів в певному окрузі на виборчу квоту, а тоді визначить, скільки партія добирає кандидатів із загального списку.
Голова дільничної виборчої комісії перевіряє правильність заповнення протоколу та оголошує відомості, занесені до протоколу. Дві комісії, територіальна виборча комісія, яка встановлює підсумки голосування, а також територіальна виборча комісія, яка встановлює результати виборів, виготовляють та складають протоколи про підсумки голосування і про результати виборів в електронній формі.
Оголосити результати місцевих виборів обіцяють між 3-6 листопада.
Джерела: сайт Державного реєстру виборців; сайт Центральної виборчої комісії інтерв’ю з керівницею мережі «Опора» Ольгою Айвазовською; стаття “Слово і Діло”; стаття Антикризовго медіа-центру; лонгрід Українського кризового медіа-центру; стаття “Радіо Свобода”.
Читайте також Кандидати в мери Києва-2020: короткий гайд.