Текст: Світлана Моренець

Lustrum продовжує серію матеріалів, які допоможуть вам аргументовано сперечатися на найбільш дискусійні теми. Ми вже писали про коронавірус, гомофобію та людей з інвалідністю. На черзі — сексизм. Погодьтеся, коли, як не в 21 столітті, люди повинні уникати будь-якої дискримінації за статтю чи гендером. Сьогодні ми поговоримо про сексизм стосовно жінок, адже, згідно з останнім дослідженням ООН, майже 90% населення світу будь-якої статі мають певні упередження щодо жінок.

“Жінка — берегиня сімейного вогнища”

Жінка-берегиня, яка сидить вдома з дітьми й веде господарство, поки чоловік заробляє гроші, є одним із найпотужніших гендерних стереотипів. Згідно з ним дружина повинна бути поступливою, хорошою господинею, надихати свого чоловіка на звершення, піклуватися про дітей і заробляти, звісно, менше за чоловіка (якщо й взагалі наважилася піти на роботу).

Жінка справді може взяти на себе більшість хатніх обов’язків. Може, якщо хоче. І чоловік може: в чоловіка від природи також є все необхідне, аби поратись по дому. На щастя, в сучасному суспільстві все більше людей намагаються розподіляти домашні обов’язки порівну, обговорюють деталі та визначають рівні відповідальності, які влаштовують обох. Чоловік цілком може мити посуд, поки жінка відпочиває або ж працює, і навпаки. Чоловік навіть може взяти декретну відпустку! Або ще краще: пара може робити все разом. 

“Жінка не може виконувати чоловічу роботу й займатися важкою працею, тому й зарплата в неї нижча”

Жінки й чоловіки здебільшого справді мають різні можливості, коли йдеться про важку фізичну працю. Але з усіх правил є купа винятків. Є жінки значно витриваліші та фізично сильніші за чоловіків. Але справа навіть не в цьому. За даними Державної служби статистики України, зарплата жінок в нашій країні на 21% менша, ніж зарплата чоловіків. А в попередні роки жінки заробляли ще менше. Найбільший розрив у зарплаті — в сфері фінансової та страхової діяльності, у транспорті та промисловості. Найменший — у сферах охорони здоров’я, державного управління та оборони та у сфері освіти.

Це є наслідком того, що в українському суспільстві досі існують “чоловічі” та “жіночі” професії. До 2017 року в Україні існував перелік з 450 професій, де було заборонено працювати жінкам. Жінки не могли бути машиністками метро, пожежницями, машиністками бульдозерів та екскаваторів, а також працювати на підземних роботах. На сьогодні цей указ скасовано, адже жінка може виконувати ту роботу, яку вона хоче, як і чоловік. Та й, давайте відверто, навряд чи гендерний зарплатний розрив у фінансовій та страховій галузях створили саме різні можливості жінок та чоловіків у виконанні важкої фізичної праці. 

“Жінки — ненадійні працівниці, завагітніють, а ти їм декрет сплачуй!”

На жаль, у патріархальному суспільстві основна роль жінки — передусім материнство, тому молоді жінки — це завжди “потенційні матері”, які можуть завагітніти в найбільш недоречний момент. Тому на співбесідах жінка може нерідко почути питання “Коли ви плануєте народжувати?”. Це сексизм, адже материнство — особиста справа кожної жінки, яка не має жодного відношення до її роботи й професійних навичок. Та й не роботодавцям дітей колихати. Усе, що вимагається від них — це дотримуватися закону, а ваша колега сама розставить пріоритети у своєму житті.

“Чоловіки стабільніші. Жінки надто емоційні, особливо коли в них ПМС”

Поведінку статевих гормонів часто хибно використовують як аргумент для приниження інтелектуальних здібностей жінок. 

Що цікаво, жінки можуть відчувати сплески розумової активності в певні періоди менструального циклу. Несподівано, так?! Звісно, адже про це ніколи не говорять, оскільки всі зосереджені саме на стереотипах про слабкість жінок.  Ось тут читайте, як менструальний цикл впливає на розумові здібності жінки. 

А, так звана, “жіноча емоційність” радше перевага жінок. Адже більшість жінок мають значно вищий рівень емоційного інтелекту, ніж чоловіки, а отже є чудовими лідерками, комунікаційницями, викладачками, доповідачками, й це ще не повний список. Контролювати свої емоції — така сама навичка, як і всі інші. А засвоювати навички жінки точно можуть не гірше за чоловіків.

“Жінці завжди треба пояснювати складні речі, сама не допетрає”

Це класичний “менсплейнінг”. Що ж воно таке? Знайомі всім нам ситуації, коли чоловік поблажливо пояснює щось жінці, припускаючи, що вона недостатньо обізнана й недостатньо освічена для того, щоб зрозуміти. Так, дослідження свідчать, що чоловіки перебивають жінок майже втричі частіше, ніж чоловіків.

Жінки достатньо ерудовані для того, щоб вчитися, працювати й розуміти все, що їм потрібно. Ба більше: все залежить від освіти та досвіду, як і в чоловіків, і ніякого секрету в цьому немає.

Зараз усе більше жінок стають науковицями, професорками, отримують Нобелівську премію та знаходять вакцини від страшних хвороб. Значну перевагу чоловіків у подібних професіях ще десять років тому можна пояснити тим, що до жінок ставилися упереджено й сприймали крізь призму стереотипів.

А сучасні дослідження вже давно підтверджують: дівчата отримують кращі оцінки з усіх предметів, починаючи зі школи. А щороку серед дівчат вступників коледжів та університетів все більше і цей відсоток росте, а от кількість вступників серед чоловіків лишається на тому ж рівні. 

“Жінки зваблюють чоловіків, а потім жаліються — самі винні”

Засуджувати жінок за їхню сексуальну активність або зовнішній вигляд стало настільки типовим, що вже вважається суспільною нормою. А викликати таке засудження неважко.  Це можуть бути й чутки про “велику” кількість партнерів, публікація відвертих фото в соцмережах, яскравий макіяж чи окремі елементи одягу, які “провокують” чоловіків. Усе це, звісно, на чийсь розсуд, адже щоб засуджувати жінку достатньо й двох партнерів чи занадто вузьких джинсів. Об’єктивна реальність тут ні до чого.

Нерідко жертві згвалтування або інших статевих злочинів закидають, що вона “сама винна” — не так одягнулася або не так поводилася. Однак насправді такі звинувачення не мають жодного підґрунтя. У 2018 році в Університеті Канзасу відбулася виставка “У що ви були одягнуті”, головною метою якої було розвіяти міф, що жертвами згвалтування стають тільки ті, хто носить надто відкритий або “провокаційний” одяг. Головними експонатами стали предмети одягу, які були на жертвах у момент насильства. Там було все, що завгодно — від червоної сукні та джинсів до піжам. Дитячих, у тому числі. Тож, ні. Жоден одяг, який обрала жінка, не закликає до згвалтування. І ніхто, крім гвалтівника, у згвалтуванні не винен.

А одягатися кожна жінка може так, як їй заманеться, не оглядаючись на думку інших. І це не примха чи перевага, якої вимагають жінки. Подумайте, чи часто такому осуду піддаються чоловіки? Ні. Навіть, навпаки! Суспільство заохочує чоловіків пишатися своїми сексуальними перемогами й фото з голим торсом в соціальних мережах. Тож, може, нарешті настав час рівності? 

“Жінка за кермом — мавпа з гранатою”

Ще й досі для українського суспільства жінка за кермом не є нормою, а радше винятком, з якого треба й можна посміятися. На деяких парковках навіть почали робити окремі помітки “лише для жінок”, де паркувальні місця ширші, ніж у чоловіків. Нібито, жінка не впорається з паркуванням авто так само добре, як чоловік. Але це не так: хороше або погане водіння автомобіля залежить лише від навичок, умінь і досвіду того, хто сидить за кермом, а не від статі.

До того ж, жінки набагато акуратніші й відповідальніші водії, вони більш сконцентровані на дорозі й менше порушують правила дорожнього руху — про це читайте в дослідженні. 

“Жінки повинні бути жіночними і завжди радувати око”

Жінки нікому нічого не винні. Чоловіки звикли вважати, що жінки обирають свій одяг і образ виключно аби їм же, чоловікам, сподобатись. Та це не так. Як і чоловіки, жінки, обираючи, що сьогодні одягнути і як виглядати, керуються своїм настроєм, комфортом та обставинами в першу чергу. Жінка може одягатися як-завгодно й бути різною: ніжною й різкою, сильною і вразливою, впертою й відважною або якою завгодно. Та й єдине “око”, яке вона має радувати, — це своє. 

“Жінка без чоловіка й сім’ї — нещасна/нереалізована жінка”

У нашому суспільстві реалізація жінки досі залежить від того, в стосунках вона чи ні, має дітей чи не має. І це не поодинокі коментарі бабусь біля під’їздів, а значний тиск суспільства, який часто йде з сім’ї і продовжується в колі друзів, колег, сусідів та далеких родичів. Кожна жінка без пари (як і кожен чоловік) може бути так само щасливою й успішною.

Адже щастя полягає не тільки в сімейних стосунках — його можна знайти в роботі, улюбленому хобі, спорті, подорожах і безлічі інших речей. Деякі жінки бачать своє щастя в кар’єрному зростанні, інші — в побудові сім’ї. А між тим ще купа варіацій: хтось не хоче дітей чи серйозних стосунків зараз, хтось не хоче зовсім, а комусь заважають різні життєві обставини. І це нормально, адже всі ми — різні. Але жодна жінка нікому не забов’язана пояснювати свій вибір чи обставини, особливо там, де це стосується особистого життя.

“Розважатись і випивати для жінки непристойно. Жінка має бути скромною”

Чому для жінки щось непристойно, а для чоловіка — цілком нормально? Веселий чоловік, який любить розважатися з друзями, — душа компанії, жінка ж— легковажна гульвіса, яка забирає дорогоцінний час у свої рідних; чоловік, який випиває келишок пива після роботи — просто відпочиває після напруженого дня, жінка ж — пияка, яка дозволяє собі неприйнятну поведінку. 

Багато хто чув аргумент, що жіночий алкоголізм невиліковний. По-перше, такого захворювання не існує в Міжнародній класифікації хвороб: є просто “алкоголізм”. По-друге, будь-який алкоголізм невиліковний. Цей діагноз довічний. Можна кинути пити, і ремісія триватиме рівно стільки, скільки в організм не потраплятиме алкоголь. Перший же ковток спиртного приведе до зриву.

Зрештою, всі ми вільні люди зі свободою вибору. Питання лише у відповідальності. Якщо жінка хоче випити келих вина чи провести час із друзями, вона має абсолютне право це зробити як доросла людина, яка вміє нести відповідальність за свої вчинки. Те ж саме стосується й будь-якого чоловіка.

“Жінки тільки й роблять, що пліткують про чоловіків та обговорюють шмотки”

Дослідники Каліфорнійського університету в Ріверсайді провели масштабний експеримент і з’ясували, що жінки пліткують в такій самій кількості, як і чоловіки. А крім цього, вони обговорюють і політику, і бізнес, і дітей, і собак — усе, що входить у коло їхніх інтересів. Тому цей стереотип вже давно не має жодного сенсу. 

Читайте також Необмежені можливості: як говорити про людей з інвалідністю.

А ще Гомофобія і аргументи: що відповісти хейтерам.