Текст: Світлана Моренець
Карантин об’єднав багатьох людей під один дахом, але є й немало тих, кого він розділив заборонами, кордонами й океанами. Я ніби й звикла до стосунків на відстані, але навіть для мене це виявилося занадто: опинитися з коханою людиною за тисячі кілометрів один від одного не найкраще, що могло статися зі мною під час пандемії коронавірусу.
Якщо ця тема вам так само болить, сподіваюся, в цій колонці ви знайдете або відповіді на питання про стосунки на відстані, або віру, що для любові немає кордонів. Або ж і те й інше.
Чи можливі стосунки на відстані? Однозначно, так. Це прокляття переслідує мене ще від перших стосунків: чомусь я закохуюся лише в тих, хто живе за тридев’ять земель від мене. Хоч би раз це був хтось із мого міста! Але купідон не знає пощади: для нього що більше кілометрів розділяють мене й мою людину, то краще.
Що найскладнішого у стосунках на відстані? Неможливість обійняти в будь-який момент. Притулити до себе й заспокоїти, якщо щось іде не так. Зупинити дотиком руки, якщо ви сваритеся. Нагодувати борщем і поправити сорочку, яку він так-сяк одягнув (це речення не промоція традиційних ролей у стосунках, а просто деталь про фізичне піклування).
Власне відсутність будь-якого фізичного контакту — найбільша проблема в стосунках на відстані. Але все залежить від того, як ви це сприймаєте: як проблему, перешкоду чи як випробування почуттів на міцність. Від цього вибору зазвичай і залежить ваше майбутнє.
Що найважливіше у стосунках на відстані? Вміння говорити. Повірте, це ой як непросто. Усе, що у вас є, це ваші слова. І саме в таких стосунках ти починаєш як ніколи цінувати й обдумувати кожне слово, яке промовляєш, і яке чуєш у відповідь. Усе має вагу й значення.
Неправильне слово легко ранить, й ти не зможеш наздогнати й зупинити людину, заспокоїти її, все пояснити. Вона просто вимкне інтернет, і все — пиши пропало. У такому випадку лишається тільки чекати, поки твій партнер охолоне (якщо він/вона взагалі захоче говорити з тобою ще раз).
Ви вже щасливчики, якщо спілкуєтеся рідною мовою. У мене ситуація складніша: моя рідна мова — українська, хлопця — іспанська, а говоримо ми взагалі англійською. А рівень володіння англійською в нас і близько не як у носіїв мови. Ви тільки уявіть собі, як це — сваритися чужою мовою! Це справжнісіньке мистецтво!
Майже всі сварки (бувають вони рідко) в нас і стаються через мовний бар’єр: іноді ми хочемо сказати одне, словами виходить зовсім інше, кожен передкладає по-своєму, а насамкінець взагалі виходить протилежне від того, що ви хотіли сказати. Наприклад, ви хотіли пояснити, наскільки цінуєте свого коханого чи кохану, а на тому кінці почули, що ви хочете розійтися (так-так, бувало й таке). У такі моменти важливе терпіння й вміння вислухати. Ніколи не робіть поспішних висновків, поки людина не пояснить свою думку. Повірте, це врятує вас від більшості проблем, накручувань і сварок.
Стосунки на відстані можуть набриднути? Можуть, але не більше, ніж будь-які інші стосунки. Ваше завдання зробити все, щоб цього не сталося. А, точніше, щоб ваші почуття ставали тільки сильнішими.
Будуйте спільні плани. Наприклад, коли буде ваша наступна зустріч, як ви полетите в Рим, підете в театр або цілу ніч будете об’їдатися морозивом. Спільні плани зближують і додають впевненості один у одному.
Щодня будьте на зв’язку. Цікавтеся, як почувається ваша половинка, діліться своїми переживаннями й думками, пишіть повідомлення, телефонуйте (але не перестарайтеся — ніхто не витримає спілкуватися з вами 24 години на добу, навіть ви самі). Будьте щирими й нічого не приховуйте — це правило має діяти не тільки на відстані, а взагалі в будь-яких стосунках.
Третє, вмикайте фантазію. І я зараз не говорю про інтимні відеодзвінки (але про це теж не забувайте). Інколи мій хлопець запрошує мене на “вечерю на відстані”: я одягаю сукню, роблю вечірній макіяж і зачіску, він одягає костюм, замовляє нам обом їжу через Glovo, й ми вечеряємо, спілкуючись у Skype. Напевно, зі сторони це виглядає дивно, але такі вечори зближують і додають романтики у стосунки.
Знаючи, що мій хлопець сидить зараз у чотирьох стінах на карантині й трохи депресує, кілька днів тому я вирішила показати йому щось прекрасне: пішла на поле, біля якого стоїть наш будинок, зателефонувала по відеоз’яку й показала йому захід сонця. Тримати телефон на витягнутій руці більш ніж 20 хвилин було ой як непросто, але чого тільки не зробиш заради кохання?! Ми дивилися на яскраве коло, що повільно опускалося за горизонт, і, здавалося, ніби між нами немає тих тисяч кілометрів.
І вірте, що все налагодиться, й що зовсім скоро ви будете поруч. Карантини минуть, від коронавірусу знайдуть вакцину, кордони відкриють, і ви знову обіймете один одного.
Ви навіть не уявляєте, наскільки могутньою може бути віра двох людей, які знаходяться дуже далеко, але безмежно кохають один одного.
