У Радянському Союзі сексу не було. У сучасному світі секс є, і про нього навіть говорять. Але як розповідати про інтимне дітям й коли почати це робити? Lustrum зібрав історії мам, які підходять до цього питання по-різному, але говорять про секс зі своїми дітьми відверто.
Ми переконані, що сексуальна освіта мусить починатися з сім’ї, й одна відверта розмова з дитиною може нерідко врятувати життя в майбутньому.
Альона Жук
Зі мною мама говорила про секс із раннього дитинства. Називала органи своїми іменами, пояснювала, в чому різниця між хлопцями й дівчатами, читала мені книжку «Звідки беруться діти», в якій все було просто й дуже чесно.
Тому питання, як говорити про ці речі зі своєю дитиною, в мене навіть не стояло. Єдине питання, коли, власне, починати. Я вирішила, що все має відбуватись органічно й за запитом. Аліса почала помічати відмінність наших із нею тіл, і я пояснила, як змінюється жінка впродовж життя, чим вона фізіологічно відрізняється від чоловіка. Десь тоді ж ми поговорили про «правило трусів»: що є приватні частини тіла, бачити які можуть тільки батьки (під час рутинних процедур типу перевдягання чи душу), або лікар із дозволу і в присутності батьків.
Перше питання «як я з‘явилась» прозвучало рано, тоді було достатньо відповіді «ти виросла в моєму животі й народилась». Проте, десь одразу після нього я купила книжку «Не лелека й не в капусті», й залишила її до моменту, коли потрібна буде ширша відповідь.
Цей момент настав десь минулого року — Алісі було 5 років. Ми йшли вулицею в торгівельний центр на шопінг. І дитина раптом спитала: «Добре, я виросла в твоєму животі, а звідки я взялася там?». Я почала пояснювати, а потім впіймала себе на тому, що, перекрикуючи транспорт, з ентузіазмом розповідаю дитині про пеніс і піхву, ще й супроводжую це все активними жестами. Тому лекцію поставила на паузу, пообіцявши вдома почитати про це й відповісти на всі питання. Власне, пізніше ввечері ми почали читати: в книжці розказана історія сім‘ї з двома дітьми, де мама озвучує, що знов вагітна, і вони з татом пояснюють, як це відбулось і що це означає.
Дуже красиві (мультяшні, але не занадто спрощені) ілюстрації тіл, розкриті всі етапи, а ще є наголос на тому, що секс — це приємно, але займатись ним варто тільки дорослим. Ту книжку ми щовечора читали ще тиждень, поки Аліса не вичерпала всі свої питання. Думаю, в нас попереду ще не одна хвиля інтересу до теми сексу, але я відкрита до всіх питань, у мене немає дискомфорту під час обговорення цього з дитиною. Навпаки, мені приємно, що вона допитлива, й я дуже сподіваюся зберегти її довіру.
Ольга Домашнєва
В 7 лет рассказала сыну про педофилов: была ситуация в соседней школе, и мы как раз посмотрели фильм, который не предвещал ничего эдакого, а выяснилось, он был о мальчиках, из которых делали проституток, причем именно возраста 7-8 лет. Где-то через пол года сын спросил про секс конкретно. Спокойно так же рассказала, не включая фантазию. У мальчика есть пенис, у девочки вагина, и бла-бла-бла.
Я всегда начинала с фразы: “Ты точно хочешь знать?”. При положительном ответе продолжала. И он всегда знал, что можно у меня спросить все. Потом, когда был постарше, вопросы были покруче, и после фразы “Ты точно хочешь знать?” он убегал, смеясь: “Нет, я понял, что не хочу знать! Не ломай мою детскую психику! Я сообщу в ювенальную службу!” Но меня уже было не остановить, ловила, держала и рассказывала.
А вот с самого малого возраста я просто отвечала односложно на вопросы. Ну например. Откуда берутся дети? Из животика. Далее вопроса нет. Позднее. А как туда ребенок попадает? В мамином животике зарождается зёрнышко и растет. В общем. Пока дойдет, то уже и можно рассказать. Через пол года сыну исполняется 18 лет, и какие я могу сделать выводы. Он первым спрашивал все у меня, а не находил искаженную информацию в интернете или у своих друзей, которым просто спокойно не рассказали. Он мне всегда доверяет.
Ну, в общем, я отметила для себя одни плюсы, минусов не обнаружено. Дочке сейчас почти 7 лет, в животе лялька, пока ни разу не спросила, как она туда попала, только постоянно целует живот. Думаю, только через год спросит. Главное, не делать из этого чего-то неординарного, ведь банальная вещь рассказывается, типа как гусеница превращается в бабочку, плетет кокон, все дела.
Анна Андрусик
Я мама майже п’ятирічного сина. Питання щодо свого тіла та чим воно відрізняється від інших (і чи відрізняється) Юрчик почав задавати десь рік тому, до того не було зацікавлення, тому ми тему не обговорювали. Я передивилася доволі багато книжок для дітей на цю тему і зупинилася на книжці «Малечі про інтимні речі». Крім доступної мови та непоганого ілюстративного матеріалу, мені сподобалося, що у книжці йдеться про хлопчачі і про дівочі речі. А також про те, що ми всі різні, у всіх все різне, і це нормально (знаю багатьох дорослих людей, у кого є нелюбов до своїх «неправильних грудей, яєчок тощо»).
Я зараз вагітна, й ми з Юрою багато обговорювали процес вагітності (почали, коли вже був хороший живіт, і особливо багато говоримо від моменту, як стало відчутно дитину). Перші місяці вагітності мені було дуже зле, страшенний токсикоз. Тому про вагітність сину не говорили, щоб не було асоціації, що мені саме від неї погано.
На цьому етапі його влаштувало пояснення, що татова клітина, яка виробляється в яєчках, і мамина клітина з яєчників зустрілися, й утворився братик. Оскільки він не задавав питання, де саме зустрілися й як саме, ми це не обговорювали. А процес росту клітини його навпаки зацікавив. Тому ми зупинилося на цьому.
Про особисті межі в книжці є, але сина це більше здивувало — навіщо комусь його чіпати. Ми не лякали «що є погані люди, які хочуть зробити дітям зле». Просто сказали, що, якщо тобі не подобається щось — дай нам знати. Відтоді він просить нас відвернутися, коли пісяє на кущик. І якщо я прошу його вийти з кімнати, щоб я переодягнулася, – теж спокійніше це сприймає. Бо до книжки я не змогла знайти пояснення, щоб йому було зрозуміло (я чесно старалася:).
Оксана Яценко
Дочери в марте исполнилось 9 лет, и вот недавно она спросила, что такое презерватив. Объяснила, что это средство защиты от болезней и нежелательной беременности. Объяснила, как парень его одевает. Отдельно рассказала про венерические заболевания, СПИД и гепатит. Объяснила, что такое изнасилование. И что никто и никогда не имеет права её принуждать к сексу или прикасаться без её желания! И поднимать на неё руку!
Объяснила сам процесс секса. Пока что информация переваривается. Позже обсудим ситуацию с родами и педофилами. О культуре поведения в интернете говорю часто, хотя онлайн она пока что редко. Младшим 4 и 5 лет, девочки еще не интересуются вопросом секса. Роды описала просто: малыша достают из животика. Пока что им этого достаточно.
Альона Русинська
Я, в принципе, сторонник того, что нужно не скрывать и запрещать, а давать информацию по запросу. Задал вопрос, я ответила. Только называя своими именами, без сюсюканья, не углубляясь. Вопрос-ответ. Это пенис, это эрекция, и это нормально. Это мои прокладки, когда женщина становится взрослой, у нее наступает менструация, и прокладка крепится на трусики… Это я рассказывала где то в 2.5.
Ребенок растет и возвращается к тем же темам периодически, задавая уже больше вопросов, на тот уровень, на который он созрел. Вот на них снова и отвечаю, не забегая вперед. Тема трусиков, безопасности, я считаю, очень важна. Периодически проговариваю ее с ним. Книга есть одна пока “Интимный ликбез с родителями и без”, позже хочу купить уже для детей постарше что то вроде “Как ты взрослеешь”, а еще интернет помогает.
Зоряна Годунок
Я думаю, що ключовими в розмові з дитиною про секс мають бути акцент на природності, послідовність і системність. Природність — щоб дитина розуміла, що це нормально розмовляти з батьками про секс, нічого соромитися чи боятися в цьому плані не потрібно.
Поступовість — щоб не одномоментно розповісти про все й одразу, бо це може бути запізно й не потрібно вже, або занадто великий об’єм інформації й емоцій. Системність — щоб дитина знала, що секс — це й насолода, й відповідальність за своє та чуже здоров’я, а ще турбота…
Моєму малому 7, і він поки не дуже цікавиться тим, що таке секс. Але моя сестра нещодавно народила, й син спостерігав за тим, як проходить вагітність, і тепер знає, що про вагітних треба піклуватися, бо це здоров’я не лише вагітної жінки, але й дитини. Знає, що цілувати й обіймати — то проявляти любов, і це приємно. Знає, що статеві органи у хлопчиків і дівчаток відрізняються. Далі поки не зайшли, але планую так само при нагоді розповідати.
Наталія Старинська
“Коли моїй дочці було 7 років, і вона мені сказала, що їй вже потрібен ліфчик, я ледь не впала зі стільця. Зараз їй 8 років, а виглядає на 12. Те, що вона так швидко розвивається фізично, змусило мене замислитися про її безпеку. Про особисті межі ми розповідали їй давно, років із 3-ох. Зараз прийшла пора наступного кроку. Минулого літа я купила книгу “Мія дорослішає”, і діти (дочка і племінниця) були просто в захваті від неї. Там розповідається, що відбувається з тілом. Також ми читали книгу цієї ж авторки “Бруно дорослішає”, хоч вона й не викликала такого ентузіазму в дівчат. Наступний крок — розповісти, що далі, й я планую зробити це найближчим часом.”
Читайте також Рак: усе, що треба знати про цю хворобу.
А ще Безпритульні тварини: як я знайшов нового друга на вулиці.